Проектне навчання

Проектне навчання
Метод проектів - ефективна технологія навчання
Метод проектів як засіб ефективного та якісного навчання молодших школярів
Використання методу проектів на уроках основ здоров'я

Загальні поради до структури проекту

1. Вибір теми проекту, його типу, кількості учасників.

2. Обмірковування вчителем можливих варіантів проблем, які важливо дослідити в рамках наміченої тематики. Самі ж проблеми впроваджуються учнями з подачі вчителя (навідні запитання, ситуації), можлива «мозкова атака» з наступним колективним обговоренням.

3. Розподіл завдань по групах, обговорення можливих методів дослідження, пошук інформації, творчих рішень.

4. Самостійна робота учасників проекту за своїми індивідуальними чи груповими дослідженнями, творчими завданнями.

5. Обговорення отриманих даних у групах (на уроках чи на заняттях у наукових спілках, у груповій роботі в бібліотеці).

6. Захист проектів.

7. Колективне обговорення, експертиза, результати зовнішнього оцінювання, висновки.

Етапи роботи над проектом

I етап

Вибір напряму і формування назви проекту: узагальнена назва проблеми, визначення кола питань; виділення загального напряму або пріоритетних (окремих) напрямів, оформлених у підпроекти.

Визначають напрям і формують назву проекту всі члени колективу — і педагоги, й учні.

II етап Розділи проекту.

1. Актуальність, необхідність, значущість обраного напряму (чому саме цей).

2. Мета і завдання проекту:

а) довготривалі:

* створення чогось нового (за структурою, підходами, концепцією навчально-виховного процесу);

* нові технології, методики;

* можлива розробка дослідження за проектом;

* визначення очікуваних результатів;

* планування «продукту» в результаті виконання програми (посібника, сценарію, технології, плану, нової програми);

б) короткотривалі — визначення конкретної мети, завдань на певний період.

3. Визначення етапів реалізації проекту:

а) зазначаються терміни початку і закінчення проекту;

б) закінчення проекту визначається етапністю його реалізації;

в) зазначаються часові інтервали кожного етапу: запису проекту, І етапу, II етапу тощо.

4. Механізм реалізації проекту.

Пояснення: «Як? Яким чином? За допомогою яких засобів буде реалізовано проект?» Плани апробації конкретних справ, акцій, заходів згідно з визначеними етапами.

5. Обов'язки та відповідальність учасників реалізації проекту:

а) хто відповідає за проект?

б) хто і за що відповідає всередині проекту?

в) хто допомагає в реалізації проекту?

6. Очікувані результати: які конкретні результати очікуєте одержати на кожному етапі і після завершення проекту?

7. Оцінка й самооцінка проекту: коли та з якою періодичністю буде оцінюватися виконання проекту (один, два, три, чотири рази на рік); хто візьме участь в оцінюванні — самі учасники, експерти, управлінські структури; які форми контролю (самоконтролю) й оці­нювання (самооцінювання); у якій формі буде подано інформацію про хід проекту (звіт, конкретні матеріали, сценарії, розробки, нові проекти тощо)?

III етап Презентація.

Вона може бути представлена:

 • у вигляді постера (плаката), на якому автори в оригінальній формі подають добірки матеріалів;

• у формі щоденника, буклета, міні-підручника;

• як усна презентація, що поєднується з оформ­ленням постера.

IV етап

Цей етап охоплює дискусії, обговорення резуль­татів проекту після його захисту, поради та комента­рі вчителя, груповий аналіз роботи та самоконтроль учасників.

Планування у розробці стратегії реалізації проекту має двоетапний характер.

Перший етап — це загальне планування спільно з учителем і всіма учасниками проекту. Воно стосується таких питань, як визначення окремих етапів роботи і встановлення послідовності їх виконання, визначення кількості учасників у мікрогрупах і типу завдань для кожної мікрогрупи, а також термінів виконання і фор­ми подачі проміжних і кінцевих результатів роботи.

Другий етап — самоорганізація роботи партнерства, тобто планування роботи без участі вчителя, напри­клад, розподіл обов'язків між членами однієї групи, встановлення термінів виконання того чи іншого виду завдань, форм і послідовності звітності.

Для успішного виконання проекту велике значен­ня має рівень виявлення особистої відповідальності окремими його учасниками. Практика використан­ня проектів показує, що чим вищий рівень особистої відповідальності учасників, тим вища якість кінцево­го підсумкового продукту. За самоорганізації роботи в групі найбільш відповідальні завдання доручаються тим учням, які мають найбільш розвинене почуття відповідальності.

Типи проектів

З огляду на різні підходи до класифікації проектів у педагогічній літературі, пропонуємо розрізняти їх за цілою низкою параметрів:

• складом учасників проектної діяльності: індиві­дуальні, колективні (парні, групові);

• характером партнерських взаємодій між учас­никами проектної діяльності: кооперативні, змагаль­ні, конкурсні;

•   рівнем реалізації міжпредметних зв'язків: моно-предметні, міжпредметні, надпредметні;

•   характером координації проекту: безпосередній (твердий чи гнучкий), прихований;

•   тривалістю: короткотривалі, середньої тривалості, три­валі;

•   метою і характером проектної діяльності: інфор­маційні, ознайомлювальні, пригодницькі, мистецькі, науково-пошукові, конструкційні тощо.

Розглянемо деякі з цих проектів детальніше.
1. Дослідницькі проекти. Потребують чітко продуманої структури визначеної мети, актуальності проекту для всіх учасників, соціальної значимості, продуманих методів роботи.
2. Творчі проекти не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, вона розвивається, підпорядковуючись кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту. Учні заздалегідь домовляються про заплановані результати і форму їх представлення — рукописний журнал, колективний колаж, відеофільм, вечір, свято тощо. І тоді потрібні сценарій фільму, програма свята, макет журналу, альбому, газети.
3. Ігрові проекти. Учасники беруть на себе певні ролі, зумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реально існуючі особистості. Імітуються їх соціальні і ділові стосунки, які ускладнюються вигаданими учасниками, ситуаціями. Ступінь творчості учнів дуже високий, але домінуючим видом діяльності все-таки є гра.
4. Практично-орієнтовані проекти — результат діяльності учасників чітко визначено з самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси учасників (документ, програма, рекомендації, проект закону, проект шкільного саду). Проект потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них. Особливо важливими є гарна організація координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень та презентація одержаних результатів і можливих засобів їх упровадження в практику.
5. Навчально-телекомунікаційні проекти — це спільна навчально-пізнавальна творча або ігрова діяльність учнів-партнерів, організована на основі комп’ютерної телекомунікації, яка має спільну мету дослідження певної проблеми, узгоджені методи, способи діяльності й спрямована на досягнення спільного результату діяльності. Специфіка телекомунікаційних проектів полягає передусім у тому, що вони за своєю суттю завжди міжпредметні.
6. Інформаційні проекти. Спрямовані на збір інформації, її аналіз та узагальнення фактів. Потребують чіткої структури, можливостей систематичної корекції під час проектної діяльності. До обов’язкових структурних елементів належатимуть:
а) мета проекту — результат (стаття, реферат, доповідь, відеоматеріали тощо);
б) предмет інформаційного пошуку — поетапність пошуку з визначенням результатів — аналітична робота над зібраними фактами — висновки — корекція, у разі потреби — подальший пошук інформації — аналіз нових даних — висновки — оформлення  результатів (обговорення, редагування, презентація,  зовнішня оцінка).

Розв'язання проблеми, закладеної в будь-якому проекті, завжди потребує інтегрованого знання. 

На практиці частіше доводиться мати справу зі змі­шаними типами проектів.

Окремо треба сказати про необхідність організації зовнішнього оцінювання проектів, оскільки тільки таким чином можна простежити їх ефективність, необхідність своєчасної корекції. Характер цього оцінювання залежить як від типу проекту, так і від його теми (змісту), умов проведення. Якщо це дослідниць­кий проект, то він має етапність проведення, причому успіх усього проекту багато в чому залежить від правильно організованої роботи на окремих етапах.

Параметри зовнішнього оцінювання проекту: значимість і актуальність висунутих проблем, адекватність їх навчальної тематики; коректність використаних методів дослідження і методів обробки отриманих резуль­татів; активність кожного учасника проекту відповідно до його індивідуальних можливостей; колективний ха­рактер прийнятих рішень (за групового проекту); ха­рактер спілкування і взаємодопомоги.